РОЗОСЕРЕ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розосере́дити. Рибалко йшов туди [в бліндаж] на виклик, залишивши свою танкову армію розосереджену по ярах, вибалках, під гайками, просто в кущах,— вона чекала слушного моменту (Ю. Янов., Мир, 1956, 205); Велика кількість ручної праці затрачається на виконання дрібних розосереджених робіт (Ком. Укр., 2, 1963, 13).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 754.