РОЗНОСНИ́Й, а́, е́.

1. Признач. для торгівлі, при якій розносять що-небудь; пов’язаний з торгівлею з рук. Розносний товар.

2. Який здійснюється способом розносу. Досвід торгової діяльності товариства «Ларьок» підтвердив життєвість такої системи торгівлі. Необхідно цей досвід розширити, спрямувавши частину зусиль на організацію розносної і розвізної торгівлі (Компартія України в резол. і рішен.., 1958, 230).

2. Признач. для реєстрації листів, документів і т. ін., які розсилають або розносять кому-небудь. Стоїть [Павло] коло дверей, в книгу розносну дивиться (Тесл., З книги життя, 1949, 160); В райкомі Олексієві подали рекомендованого листа. Розписуючись у розносній книзі, він шукав собі пояснення: що змусило Ларису послати рекомендованого? (Логв., Літа.., 1960, 103); // у знач. ім. розносна́, но́ї, ж. Книжка для реєстрації листів, документів і т. ін., які розсилають або розносять кому-небудь. Я взяв розносну і, звіряючи підпис.. поштмейстера, упевнився, що підпис його підроблено (Збірник про Кроп., 1955, 62).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 752.