РОЗНЕМОГТИ́СЯ, о́жуся, о́жешся, док., розм. Стати хворим, слабим; занедужати. Леся не вийшла вечеряти. Розгорілась і рознемоглась сердешна дівчина (П. Куліш, Вибр., 1969, 95).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 750.

Рознемогтися, можуся, жешся, гл. Разнемочься, разболѣться. Вона…. справді рознемоглась. К. ЧР. 133.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 53.