РОЗМІЩА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся і РОЗМІ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМІСТИ́ТИСЯ, іщу́ся, і́стишся, док.

1. Сідати або ставати в певних місцях, займати місця. Добрі люди самі розміщалися кому як до вподоби (Чорн., Визвол. земля, 1959, 122); Матюшині спільники мовчки розміщувались на вільних стільцях (Шиян, Баланда, 1957, 92); — Чи всі тут? — знову гукнув справник, коли сяк-так розмістилися люди (Мирний, IV, 1955, 200); Федір Іванович з Марусею одставили од стіни стіл, щоб усім розміститися (Головко, II, 1957, 495); // Влаштовуватися де-небудь на проживання, ночівлю, відпочинок і т. ін.; розселятися. Хлопці розмістилися в гуртожитку (Ткач, Плем’я.., 1961, 43); «Тобол» підійшов до Обдорська (нині Салехард), і весь екіпаж розмістився в селищі на зимівлю (Видатні вітч. географи.., 1954, 30).

2. Перебувати в якому-небудь місці, бути розташованим де-небудь; розташовуватися. В цегляному двоповерховому будинку, де розміщалися всі служби, було темно (Тют., Вир, 1964, 146); Все було незвичайним у цьому літаку: фюзеляжа не було, пальне, кабіни на 120 пасажирів і 12 членів екіпажу розміщувалися в самому крилі (Наука.., 9, 1965, 39); Крім вогневої Брянського, тут розмістився командний пункт батальйону (Гончар, III, 1959, 53); Обласне управління водного господарства розмістилося на гомінкій вулиці (Чаб., Тече вода.., 1961, 33).

3. тільки недок. Пас. до розміща́ти, розмі́щувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 745.