РОЗМІ́ТКА, и, ж.

1. Дія за знач. розмі́тити, розміча́ти. Розпилювання, як і всяку іншу роботу, зв’язану із зміною форми деревини, слід проводити тільки після попередньої розмітки (Гурток «Умілі руки..», 1955, 48); Розмовляємо з членами бригади, що ведуть розмітку стальних полотнищ (Рад. Укр., 15.VІІ 1959, 3).

2. Мітка, позначка, нанесена в процесі розмічування. На деяких підприємствах .. автоматні кулачки виготовляють методом фрезерування і наступного обпилювання за розміткою (Веч. Київ, 16.II 1967, 4).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 744.