РОЗМІ́РНИЙ, а, е.

1. Який характеризується певним розміром. Розміри вузлів і деталей, що послідовно прилягають один до одного, утворюють так званий ланцюг розмірів, або розмірний ланцюг (Допуски.., 1958, 206); // Признач. для розмірювання чого-небудь. Розмірні числа.

2. рідко. Те саме, що розмі́рений 1. Під кроком розмірним нерівний паркет Зарипав у кожній своїй деревинці (Бажан, Роки, 1957, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 743.