РОЗМІНЯ́ТИСЯ див. розмі́нюватися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 742.

Розмінятися, ня́юся, єшся, гл. Возвратить другъ другу обратно вещи, которыми раньше помѣнялись. Поміняймось!… Я візьму твоє, а ти моє; а у год і розміняємось на сім самім місті. О. 1862. V.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 51.