РОЗМІ́ННИК, а, ч., спец. Апарат для розміну монет. Щойно закінчено складання партії автоматичних розмінників монет для НДР (Рад. Укр., 21.I 1969, 6).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 742.