РОЗМУРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗМУРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Розкривати що-небудь замуроване, закладене камінням, цеглою і т. ін.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 749.

Розмуровувати, вую, єш, сов. в. розмурува́ти, ру́ю, єш, гл. Разбирать, разобрать каменную стѣну. Мнж. 42.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 53.