РОЗМОРО́ЗИТИ див. розморо́жувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 748.

Розморозити, жу, зиш, гл. Заставить растаять. Місячок ся бере заморозити гори, долину і верховини…. Сонейко ся бере розморозити гори, долини і верховини, глубокі поточейки і бистрі річейки. Гол. II. 4.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 52.