РОЗМОРДУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Стати збудженим, роздратованим. — Водили ось Гливого до ветеринара … Коли це — бричка. Пан не захотів обминати, а Гливий, як на зло, й собі розмордувався … (Юхвід, Оля, 1959, 154).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 748.

Розмордуватися, дуюся, єшся, гл. Расшалиться, разбуяниться.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 52.