РОЗМОРГА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Почати довго і часто моргати. * Образно. Ліси розспівалися, верхи у верховині розхиталися, ріками зорі розморгалися (Черемш., Тв., 1960, 251).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 748.

Розморгатися, га́юся, єшся, гл. Приняться подмаргивать. Ми гаразд розморгалися до дівчат. Федьк. Пов. 6.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 52.