РОЗМИКА́ННЯ, я, с. Дія за знач. розмика́ти і розмика́тися. Обов’язковою умовою творення голосних є відкритість ротової порожнини. Розмикання і змикання її здійснює нижня щелепа (Сучасна укр. літ. м., І, 1969, 51); Вправи на місці. Розмикання групи від середини направо, наліво, на вказану кількість кроків (Худ. гімнаст., 1958, 68); Електрична дуга утворюється часто при розмиканні струму (Курс фізики, III, 1956, 132).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 739.