РОЗМЕРЗА́ТИСЯ, а́ється, недок., РОЗМЕ́РЗНУТИСЯ і РОЗМЕ́РЗТИСЯ, знеться, док. Під дією тепла відтавати, переставати бути замерзлим; розморожуватися. Земля розмерзається, і талий винний дух полів.. уже виразно чується в повітрі (Гончар, II, 1959, 39); Коли розпалює [тітка] в печі, то комин дихає синім димом, а шибки розмерзаються аж перед обідом (Гуц., Скупана.., 1965, 178); — Тепер, внучку, геть-чисто все почне оживати: скресне крига на ріках та озерах, розмерзнеться сік у деревах (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 738.

Розмерзатися, заюся, єшся, сов. в. розмерзтися, знуся, нешся, гл.

1) Опаивать, оттаять. До первого грому земля не розмерзається. Ном. № 417.

2) Лопаться, лопнуть отъ мороза, замерзнувъ съ жидкостью. Пляшка з водою стояла в сінях та й розмерзлася. Богод. у.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 51.