РОЗМАЇ́ТО. Присл. до розмаї́тий. Їсти дають 5 раз на день і досить розмаїто (Л. Укр., V, 1956, 253); Ой брехали вороженьки, як настало літо. Була правда і неправда, було розмаїто (Коломийки, 1969, 181); Друга група [молоді] — селюки, одягнені скромніше і розмаїто (Тют., Вир, 1964, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 734.