РОЗМАЛЬО́ВУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗМАЛЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся, док.

1. Надмірно гримувати, фарбувати собі обличчя; фарбуватися. — Моя сусідка Інна, що теж носить на голові копицю і розмальовується, каже, що я нібито старосвітська дівка (Речм., Твій побратим, 1962, 6).

2. тільки недок. Пас. до розмальо́вувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 735.