РОЗЛІ́ЗЛИЙ, а, е, рідко.

1. Який розлізся, розповзся (від ветхості, тривалого користування і т. ін.).

2. перен. Нерівний, покручений; незграбний. Писання.. букв було для мене твердим горіхом: усякі знаки з-під моїх рук виходили криві.., розлізлі (Фр., І, 1955, 241).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 727.