РОЗЛИ́ГУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗЛИГА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех. Розв’язувати, знімати вірьовку, налигач з рогів вола, корови. Митько зразу розлигує корів і пускає в загороду (Головко, Літа.., 1956, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 726.