Про УКРЛІТ.ORG

розливчастий

РОЗЛИ́ВЧАСТИЙ, а, е, рідко.

1. Який часто розливається, має властивість дуже розливатися (про водоймище). Розливчаста ріка (Сл. Гр.).

2. перен. Нечіткий, невиразний. Тіні од дерева були неясні, не різкі, а м’які, розливчасті, неначе потрушені пилом (Н.-Лев., VII, 1966, 285).

3. перен. Дуже дзвінкий, голосний, з переливами. Сидить та зубрить дівча на своїм чабанськім відлюдді, а він ще й досі чує на собі її гарячі руки,.. чує сміх її сріблястий, розливчастий (Гончар, Тронка, 1963, 105).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 726.

вгору