РОЗКУ́ШКУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУ́ШКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм. Те саме, що розку́тувати. Тільки рота розкрив [Василько], щоб розказувати, як бабуня.. притягнула його до себе, стала порати йому носа та розкушкувати, бо в самого руки поклякли (Гончар, II, 1959, 156).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 721.