РОЗКУ́ТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до розку́тати. В легкому осінньому пальтечку, розкутана, з важким.. чемоданом у правій руці, зупинилася Ганна край високого залізничного насипу (Коз., Сальвія, 1959, 14).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 720.