РОЗКУРА́ЖУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., РОЗКУРА́ЖИТИСЯ, жуся, жишся, док., розм. Виявляти збудження, занепокоєння, тривогу і т. ін. *Образно. Зате ж як розкуражиться [скрипочка], Уся біда уляжеться: Такий гармидер заведе, Що й бас товстючий загуде (Гл., Вибр., 1951, 207).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 720.