РОЗКУ́ПО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., РОЗКУ́ПО́РИТИ, рю, риш, док., перех. Відкривати закупорену пляшку, банку і т. ін. Представники місій цілою групою збилися біля полковника Уолша, глави англійської місії, що сам взявся розкупорювати пляшки (Гончар, II, 1959, 390); Після шампанського розкупорили угорське (Гог., Вибр., перекл. Хуторяна і Шмиговського, 1948, 432).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 719.