РОЗКУПО́ВУВАТИ, ую, уєш і рідко РОЗКУПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., РОЗКУПИ́ТИ, куплю́, ку́пиш; мн. розку́плять; док., перех. Купувати що-небудь частинами, нічого не залишаючи для продажу надалі. — Бабуня з пекарями випікають п’ять тонн хліба й булок, і люди чисто все розкуповують (Кучер, Трудна любов, 1960, 587); Попит на радянські марки останніми роками дуже зріс. Їх швидко розкуповують філателісти всіх країн (Наука.., 9, 1966, 56); Завідувачка книжковим кіоском Ліза доповідала підполковникові, що курсанти розкупили в неї всі книжки Леніна (Багмут, Служу Рад. Союзу, 1950, 24).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 719.