Про УКРЛІТ.ORG

розкуйовджувати

РОЗКУЙО́ВДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКУЙО́ВДИТИ, джу, диш, док., перех. Безладно розтріпувати, розпатлувати (волосся). На якомусь повороті будівельник загубив свій кашкет. Вітер розкуйовдив його русяве волосся (Жур., Вечір.., 1958, 238); // розм. Розбивати, розсмикувати, розкидати. Матюша ще завзятіше почав розкуйовджувати солому, викидаючи оберемками з комори (Шиян, Баланда, 1957, 34).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 719.

вгору