РО́ЗКРИЛ, у, ч. Обриси чого-небудь у вигляді розгорнених крил. В млиновій сутіні.. він бачив тільки наївний розкрил брів і великі очі (Мушк., День.., 1967, 20).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 715.