РОЗКРЕКТА́ТИСЯ, крекчу́ся, кре́кчешся, док., розм.

1. Почати часто, не перестаючи кректати. — Покликав [Данило] Семюнка, розкректався, мовить, що хворий, до походу не годен (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 289).

2. Те саме, що розква́катися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 712.