РОЗКО́С, у, ч., спец. Бічний хід у шахті. Тучинський усе простував далі, минаючи видобуткові закутки [рудника].. Звернувши у бічний розкос, він спинився (Досв., Вибр., 1959, 348).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 709.