РОЗКО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., РОЗКОПА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.

1. Риючи, розгрібати, розривати що-небудь. А відціля видніше буде, Як той розкопуватимуть льох. Коли б вже швидче розкопали (Шевч., І, 1963, 291); Із ними ходив у грибні я набіги: Розкопував листя, обшукував пні (Рильський, Урожай, 1950, 119); Нарешті спинилась [Палагна] під буком. Але перше, ніж розкопать муравлисько, вона підняла вгору руки і потяглася смачно всім тілом (Коцюб., II, 1955, 337); // Розриваючи землю, розкидаючи руїни і т. ін., знаходити, відшукувати кого-, що-небудь. Мстивих Деришкурів прибирали до рук. Розкопували хліб, знаходили за латами червінці (Горд., Дівчина.., 1954, 105); Мишко розкопав землю під буком і знайшов красну бузинову паличку (Казки Буковини.., 1968, 204); — Коли прорвалась до підвалу підмога (від будинку зостався самий підвал), вона довго не могла розкопати нас (Ю. Янов., II, 1954, 138); — Коли б мені дали з півсотні козаків чи навіть молодиць, я, може, десь і розкопав би в нашій Долині трохи селітри (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 408); // Копаючи, риючи, розширювати що-небудь. Приходилось розкопувати яму ширше, щоб вийняти її [плиту] (Фр., VI, 1951, 123); — Ота мені каторжна гора потрощила не одного воза!..— То застав синів трохи розкопати шлях,— сказав кум (Н.-Лев., II, 1956, 269).

2. перен., розм. Детально розбирати що-небудь, копатися в чомусь з метою з’ясувати щось. — Треба розкопувати архіви свого краю (Донч., II, 1956, 11); — Хе-е! Ще й брехню завдає! — сказав Грицько, хитнувши головою.— От тобі й знай! Та пожди, не забивай баки. Ми все розкопаємо, все розвідаємо… (Мирний, III, 1954, 125); — Я на це не піду, пане Бастерт. Надто небезпечна справа. Тепер уже створено нову поліцію, і мушу вам сказати, там зібралися розумні хлопці. Вони зразу все розкопають, хоч би як обережно я не діяв (Собко, Запорука.., 1952, 148); // Знаходити, виявляти що-небудь внаслідок пошуків, розбору. В глибинах університетської бібліотеки студенти розкопують потрібну їм литературу (Мик., І, 1957, 146); Це була фотокопія заяви, яку колись, ще бувши шістнадцятилітнім хлопцем, писав Ріхард Баум.. А проте, заява залишилася, і Ервін Майєр зумів розкопати її (Собко, Стадіон, 1954, 232).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 708.