Про УКРЛІТ.ORG

розкопирсаний

РОЗКОПИ́РСАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до розкопирса́ти. Лінія фронту була, наче широка ораниця, розкопирсана, порита смугами окопів, подовбана вирвами від снарядів (Смолич, Мир.., 1958, 400); *Образно. Стара виразка, розкопирсана нечистими руками, защеміла в Чіпчинім серці (Мирний, II, 1954, 270); // у знач. прикм. Місяць заливає химерним світлом розкопирсаний вигін комуни (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 258).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 708.

вгору