РОЗКЛЕ́ЮВАЧ, а, ч. Той, хто розклеює що-небудь ( у 1, 2 знач.). Найактивнішим розклеювачем [прокламацій] виявився Максим Нестеренко (Минко, Моя Минківка, 1962, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 704.