РОЗКЛАДА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що розкладу́шка. Проснулась в родички з Холодної гори, два місяці пролежавши в гарячці на кривоногій, ветхій розкладачці, метаючись з тривоги і жари (Бажан, Політ.., 1964, 18); Я мовчки підігрів вечерю, вніс розкладачку і поклав спати гостя (Вітч., 2, 1966, 196).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 702.