Про УКРЛІТ.ORG

розкачуватися

РОЗКА́ЧУВАТИСЯ1, ується, недок., РОЗКАЧА́ТИСЯ, а́ється, док.

1. Внаслідок розкачування розпліскуватися, розплющуватися, ставати плоским, тонким (перев. про тісто).

2. тільки недок. Пас. до розка́чувати1 1, 2.

РОЗКА́ЧУВАТИСЯ2, уюся, уєшся, недок., РОЗКАЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.

1. Набирати коливального руху; розхитуватися. Він розкачується у гамаці.

2. перен., розм. Виходити із стану бездіяльності. — От ти, Лесю, кажеш, що ми слабо тут розкачуємось, що мало дерев висадили (Чаб., Стоїть явір.., 1959, 121); — Доведеться чекати, поки лабораторія проаналізує. Поки Сергію Павловичу пощастить упрохати чеха та поки той розкачається,— словом, увечері дізнаємось (Шовк., Інженери, 1956, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 691.

вгору