РОЗКА́ЧУВАННЯ¹, я, с. Дія за знач. розка́чувати¹.

РОЗКА́ЧУВАННЯ², я, с. Дія за знач. розка́чувати². Від розкачування під час їзди [трактора] деталь розламалась остаточно (Хлібороб Укр., 7, 1969, 19); День наради повинен стати днем крутого перелому в житті заводу. Отож, ніякого розкачування після неї (Шовк., Інженери, 1956, 293).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 690 - 691.