РОЗЗУХВА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., РОЗЗУХВА́ЛИТИСЯ, люся, лишся, док., рідко. Ставати зухвалим. Одного разу роззухвалився навіть він до того ступеня, що вичитав йому в брутальний спосіб літанію (Коб., І, 1956, 72).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 681.