Про УКРЛІТ.ORG

роззброєний

РОЗЗБРО́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до роззбро́їти. По пустині мчать танки.. Ці, у минулому бойові машини, роззброєні і почали своє нове, мирне життя (Веч. Київ, 19.I 1961, 1); Ключник, роззброєний цим супокоєм, а притім відчуваючи, що чіпляється діда безправно.., відходив (Фр., VI, 1951, 182).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 679.

вгору