РОЗЖАРТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Почати часто і багато жартувати. Підбадьорена ласкавістю господині та Ваті, зовсім розговорилась [писарша] і розжартувалась (Н.-Лев., IV, 1956, 61).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 677.

Розжартуватися, ту́юся, єшся, гл. Расшутиться, много шутить, разыграться. Як розжартуються (на вечорницях), то як кому, то й мички попалять. Г. Барв. 57.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 44.