Роздявляти, ля́ю, єш, сов. в. роздявити, влю, виш, гл. и пр. = Роздзявляти, роздзявити и пр. Чого ти стоїш, роздявивши рот? Левиц. Пов. 45.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 44.