РОЗДРА́ЖНЕНО. Присл. до роздра́жнений 2. [Анна (роздражнено):] Я не йду нікуди (Л. Укр., III, 1952, 379).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 669.