РОЗДОСА́ДУВАНО, розм. Присл. до роздоса́дуваний 2. — Слухай, ти нічого не ляпнув про мене Громському? — Не маю вашої звички, — роздосадувано відрубав Бурчак (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 404).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 668.