Про УКРЛІТ.ORG

роздобутий

РОЗДОБУ́ТИЙ, а, е, розм.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до роздобу́ти. Двері на балкон були завішені одинарною парчевою шторою, хто вже зна де роздобутою хазяйновитим завгоспом (Збан., Сеспель, 1961, 26); Тадик сидів за столом у чорному випрасуваному костюми,.. білій сорочці з краваткою-метеликом і опереточнім циліндрі, роздобутому у костюмерному цеху зіньківського клубу (Тют., Вир, 1964, 419).

2. у знач. прикм. Придбаний (перев. з труднощами). Їй віддавали свій чай, роздобутим йодом змащували рани (Хижняк, Тамара, 1959, 155); Мати, коли я, забувши все на світі, припадав до роздобутої книги, не раз гримала на мене (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 667.

вгору