Про УКРЛІТ.ORG

роздаватися

РОЗДАВА́ТИСЯ1, ає́ться, недок. Пас. до роздава́ти1. Імператори приходили й відходили, і після кожного з них зменшувалось багатство Великого палацу, золото й срібло його роздавалось, розкрадалось (Скл., Святослав, 1959, 145).

РОЗДАВА́ТИСЯ2, ає́ться, недок., РОЗДА́ТИСЯ, а́сться, док.

1. Ставати ширшим; розширюватися. Знов усі мовчки вони йшли. Усе ширш розлягалась та роздавалась лука перед ними (Вовчок, І, 1955, 306); Постать Якова чорніла в кутку коло стіни.., — то гнівно насувалися його брови і грізно піднімалися вуси, то широко роздавався рот і усмішка покривала лице (Мирний, І, 1954, 204); Роздалася Стрина, запінилася, захвилювалася, приймаючи козацьке привітання (Кач., Вибр., 1953, 83); // Ставати товщим, повнішим, збільшуватися в розмірі. Ноги починають розбухати, пухнути, роздаватися (Стельмах, II, 1962, 386); Зло невдачі скривило личко малого: щоки почервоніли, ніс роздався (Мирний, І, 1954, 329); // Збільшуватися в об’ємі. Тільки що-небудь нагріється, то зразу робиться більшим, роздається (Сл. Гр.); Обернись [хато] на хороми, вкрийся залізом, підрости, підведись над садами, роздайся вшир і вгору (Довж., І, 1958, 326).

Роздава́тися (розда́тися) в пле́ча́х — ставати широкоплечим. За чотири роки, відколи Грицько Саранчук бачив його востаннє, дуже змінився Артем. Роздався в плечах, лицем змужнів (Головко, II, 1957, 446).

2. Розступатися або розсуватися в різні боки, утворюючи посередині вільний простір. Хвиля роздалася, Закипіла, застогнала — І обох покрила (Шевч., І, 1951, 167); Юрба роздалася в широке колонавкруг танцюристів (Смолич, Світанок.., 1953, 93).

РОЗДАВА́ТИСЯ3, ає́ться, недок., РОЗДА́ТИСЯ, а́cться, док., розм., рідко. Лунати, розлягатися, чутися (про звук). Сумно у хаті роздавалася.. пісня (Мирний, І, 1954, 323); Голос духа чути скрізь:.. І де тільки він роздасться, Щезнуть сльози, сум, нещастя (Фр., X, 1954, 7); Нараз вона здригнулася і повернула раптово зблідле обличчя в бік Жолтанського, який сидів у другому кінці стола. З його уст роздалося ім’я Семенюка (Галан, Гори.., 1956, 142); Одного разу в степу роздався короткий, різкий свист (Тют., Вир, 1964, 290); // безос. — Пу-у-у-вичка! — роздалось по кімнаті. — Пу-у-вичка! (Мик., II, 1957, 218).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 662.

Роздаватися, даюся, єшся, сов. в. роздатися, дамся, дасися, гл.

1) Раздаваться, раздаться, быть розданнымъ.

2) Разступаться, разступиться. Хвиля роздалася і обох покрила. Шевч.

3) Расширяться, расшириться. Не кравець винен: сам розлазишся, то й одежа мусить роздатись. Левиц. І. 140. Тільки що небудь нагріється, то зразу робиться більшим, роздається. Дещо.

4) Разгуляться. Ой поїдем в чисте поле, в чистім полі роздаймося. Чуб. V. 42.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 41.

вгору