РОЗДАВА́ЛЬНИК, а, ч.

1. Робітник, який займається роздаванням чого-небудь.

2. Пристрій для роздавання чого-небудь. Роздавальник кормів.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 661.

Роздавальник, ка, м.

1) Раздающій.

2) Щедро раздающій, любящій дарить. Рк. Левиц.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 41.