РОЗГРО́МНИЙ, а, е. Стос. до розгрому. У фінальних змаганнях [з хокею] прийняли старт шість команд.. У кількох поєдинках був, що називається, розгромний рахунок (Роб. газ., 13. II 1975, 4); — То ще півбіди, якщо п’єсу не надрукують в журналі, а що як критик виступить у пресі з розгромною статтею? (Мокр., Сто.., 1961, 93).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 658.