РОЗГО́НКА, и, ж., спец.

1. Послідовна повторна перегонка рідини, суміші. Розгонка нафти; Розгонка дьогтю.

2. Розпліскування шматка металу в поперечному напрямку.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 653.