Про УКРЛІТ.ORG

розголоситися

РОЗГОЛОСИ́ТИСЯ1 див. розголо́шуватися.

РОЗГОЛОСИ́ТИСЯ2, ошу́ся, о́сишся, док., розм. Тужливо розплакатися, розревітися. Ото баба розголосилась, хоч вуха затикай (Сл. Гр.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 652.

вгору