РОЗГАЛАСУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, док., розм. Сильно розшумітися, розлементуватися. І чого ти розгаласувався? (Сл. Гр.); — Ну чого ти розгаласувалася, дочко? (Гончар, II, 1959, 149).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 644.

Розгаласуватися, суюся, єшся, гл. Раскричаться, драть горло. І чого ти розгаласувався?

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 37.