РОЗВІ́РЧУВАТИСЯ, ується, недок., РОЗВЕРТІ́ТИСЯ, ти́ться, док.

1. Обертаючись, послаблюючись, розкручуватися.

2. Розширюватися під час обробки яким-небудь інструментом (про отвір).

3. Те саме, що розгорта́тися 2.

4. Те саме, що розкру́чуватися 2.

5. тільки недок. Пас. до розві́рчувати.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 636.

Розвірчуватися, чуюся, єшся, сов. в. розверті́тися, чу́ся, ти́шся, гл. Разворачивать, разворотить, разматывать, размотать что либо на себѣ намотанное. Висока… все розвірчувалась (з вуалю) та чепурилась. Левиц. Пов. 205.

Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909. — Т. 4. — С. 35.