РОЗВІ́ДУВАННЯ, я, с. Дія за знач. розві́дувати. Шляхом тривалого й терплячого розвідування він [ув’язнений] з’ясував, що на території табору проходила схована каналізаційна труба.. і на певному місці мав бути під сміттям і землею відповідний люк (Ю. Янов., II, 1954, 29); Проблему розвідування нових антибіотиків слід вважати однією з центральних в науці (Мікр. ж., XXIII, 1, 1961, 81); Розвідування руд і робота заводів, заснованих на початку XVIII ст. і керованих російськими майстрами, поклали початок вітчизняній металургії (Іст. УРСР, І, 1953, 331).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 634.