Про УКРЛІТ.ORG

розвідач

РОЗВІ́ДАЧ, а, ч., заст. Розвідник (у 1, 3, 4 знач.). Налякана вартова сторожа, втікаючи, наткнулася біля валів на козацького розвідача (Кач., II, 1958, 444); — А таки я голодний, коли хочете знати!вибухнув Савченко. — Від самого рання нічого не їв, а тепер чекай на спеці, поки тебе пустять у хату! Нічого мовитимиле життя розвідача філоксерної комісії (Коцюб., І, 1955, 199).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 7. — С. 633.

вгору